Останнім часом все більше надходить макетів для друку, підготовлених за допомогою графічного онлайн редактора Canva (https://canva.com), в його безкоштовній версії. Макети красиві, але, на жаль, не завжди можуть бути прийняті до друку внаслідок не відповідності технічним вимогам до макетів. Саме тому, починаємо розглядати питання правильної підготовки макетів для друку в онлайн – редакторі Canva. В цьому коротенькому майстер – класі ми розглянемо ключові кроки для правильної підготовки макетів для друкованої продукції за допомогою безкоштовної версії популярного графічного онлайн редактора Canva. Ви дізнаєтеся, як обирати відповідний формат, налаштовувати розміри та обрізку, дотримавшись вимог друкарні щодо розміру макету та розташування важливих елементів.
Буклет – це та сама листівка, тобто, аркуш паперу, складений на кілька частин. Якщо щільність паперу до 200 г/м2, то може використовуватись лише фальцовка (тобто, складування), а якщо папір цупкіший, то використовується біговка (створення спеціальної канавки) та фальцовка Найбільш популярний у наших маркетологів – євробуклет, тобто аркуш паперу А4 (210х297 мм), складений в намотку на 3 частини. На фото його дуже легко впізнати. Для правильної підготовки макета застосовуються всі вимоги, що перераховані до макетів листової продукції, але з деякими особливостями: Як вже зазначали, розмір стандартного аркушу А4 210х297 мм, при фальцуванні вздовж короткої сторони на 3 частини з врахуванням товщини паперу виходять 3 частини розміром 100х210 мм, 99х210 мм, 98х210 мм. Тому, при проектуванні макету слід враховувати, що кожна частина має різний розмір. Також, слід обов’язково враховувати, що обладнання для фальцування/біговки має технічно допустиму похибку, тобто, важливі елементи (текст, логотипи тощо) мають бути розташовані не ближче ніж до 4 мм до лінії фальцу.
Розуміємо, що для дизайнерів – початківців вимоги до макетів здаються занадто складними. Тим більше, що на курсах чомусь не розповідають про макетування друкованої продукції, а орієнтують на цифрові зображення. Спробуємо трошки розповісти про особливості.
Будь – яка друкарська машина друкує палітрою CMYK, а не RGB. Тому, макети й приймаються в палітрі CMYK. Коли готовий макет виводиться на пластини робиться кольороподіл на тріаду та отримуються 4 пластини. Якщо ж якійсь елемент не в кольоровій палітрі CMYK, то процесор машини, яка виводить пластини його просто не побачить та на його місці буде пустота. Друкар, який друкує, не бачить, що за макет надійшов від дизайнера та дуже важко щось побачити на аркуші, де, зазвичай від 4 до 48 різних макетів. Таким чином, просто отримаєте браковану продукцію, а вини друкарні в цьому не буде жодної. В деяких випадках в офсетних друкарських машинах можуть використовуватись фарби палітри Pantone, тобто, замість стандартної тріади завантажується фарба Pantone. Це одразу збільшує вартість продукції тому що: вартість 1 кг фарби Pantone вища за вартість звичайної фарби, тираж буде друкуватись окремо від інших, друкарську машину треба підготувати – вимити до та після. Тому, радимо використовувати фарби Pantone для міжнародних компаній, для яких важливо, щоб був однаковий колір логотипу в усіх куточках світу. А для локальних компаній – то зайво витрачені гроші. Не подобаються зображення в Інтернеті з високою пікселізацією, коли замість частини обличчя незрозумілий прямокутник? Саме тому просимо використовувати зображення в макетах з роздільною здатністю не менше 300 dpi. Для широкоформатного друку можливо 150 dpi. З приводу розміру макетів та межі безпеки по периметру макету. Кожне друкарське та післядрукарське обладнання має похибку. Така похибка залежить від самого обладнання та становить 0,3-0,5 мм. Спробуємо змоделювати найгіршу ситуацію, коли все обладнання вирішило використати цю похибку: друк на одній стороні + 0,5 мм, друк на іншій стороні +0,5 мм, це вже тільки при друці похибка 1 мм, порізка так само з обох сторін дасть + 1 мм, загалом це вже 2 мм. А потім ще потрібна біговка, яка вже може бути на відстані 2,5 мм від запроектованого місця. А там текст! Некрасиво? Хоча все відповідає Технічним умовам. Тому, простіше правильно підготувати макет, тоді не буде проблем, навіть, якщо буде повстання машин. Використання ефектів (лінза, прозорості тощо) робить макет набагато привабливішим, але в той же час може створити проблему при друці – ефект може не сприйматись растровим процесором машини. Бо чіткої уніфікації їх немає. Однакові ефекти, навіть, мають різну назву в різних програмах. Тому й просимо – всі ефекти зводити в растрове зображення разом з тлом. Тоді проблем не виникне. Аналогічне стосується тексту – просимо переводити в криві/вектор/об’єкти.
Якщо макет має й растрові зображення, й векторні об’єкти, краще підготувати окремо растрові зображення в редакторі растру, а векторні – у векторному, а потім накласти один на одне, зберегши в форматі .pdf. Якщо робите макет в невідомому безкоштовному онлайн редакторі, то краще зберегти його в форматі tiff з дотриманням вимог щодо розміру та роздільної здатності. Якби це дивно не виглядало, але друкарня дійсно не знає правильних реквізитів вашої компанії. Коли надходить макет з номером телефону +380000000000, то він й буде надрукований. Ані репрограф, ані друкар, ані різчик справді не знають, що там має бути. Може різко сказано, але з такими випадками теж зустрічаємось: надсилається готовий макет, який відповідає технічним вимогам, друкується, а потім висуваються претензії щодо номерів телефонів, адрес, прізвищ тощо. Будь ласка, при затвердженні макету, уважно дивіться текст та реквізити. З приводу перевірки орфографії – так, така послуга у нас доступна, але це – окрема послуга, яка оплачується додатково, оскільки для цього запрошується спеціаліст – кандидат філологічних наук.
Чому при замовленні 1000 примірників однієї листівки, вартість одного примірника 1 грн, а при замовленні 300 примірників, вартість одного 3 грн? Дуже часто стикаємось з такими питаннями, тому й вирішили детально їх пояснити, не завантажуючи технічними підробицями. Почнемо з друку на папері.
Офсетний друк
При накладах від 1000 шт використовуємо офсетний друк на великих аркушах (А2/В2 та А1/В1 формат). Використовувати аркуші меншого формату можливо, але це буде просто викидання грошей на смітник. Для простоти прикладу розглянемо формат В2. Тобто, на 1 аркуші може бути розміщено 4 макети традиційного офісного формату А4. Щоб надрукувати на офсеті треба виготовити пластини на кожен колір (їх 8, по 4 – CMYK на кожну сторону). На запуск машини та приладку (коли фарба нормально почне переноситись на папір) треба витратити 100-150 аркушів. Після цього машина друкує потрібну кількість. Тобто, левова частка витрат – це виготовлення форм та приладка. Чим більшу кількість аркушів машина має надрукувати з одного комплекта форм – тим дешевша собівартість одного відбитка, оскільки, вся вартість форм та приладки ділиться на загальну кількість примірників. Повернемось до того, що на одному аркуші можливо розташувати від 4 макетів А4. Тобто, якщо вам треба надрукувати 1000 А4 за найнижчою ціною, то на той самий друкарський аркуш покладемо ще 3 макети, які будуть друкуватись на тому самому папері в тій самій кількості. Замовлення в 1100 примірників можливе, але треба знайти ще когось, кому потрібно саме 1100 примірників на тому самому папері. В іншому випадку, вартість одного примірника стає занадто високою, оскільки, тоді доведеться робити окремий наклад на ваше замовлення. Вся вартість форм та приладки будуть включені до вартості друку.
Цифровий друк Не слід розуміти це, як друк на кольоровому офісному принтері. Друк відбувається на цифрових друкарських машинах. Традиційний розмір паперу для таких машин 320х450 мм, тобто, це більше ніж А3 формат. Чим цікавий цей вид друку? Не потрібно багато аркушів на приладку. Не потрібно виведення формних пластин, як при офсетному друці. Можливий друк від одного примірника. Оперативне виготовлення тиражу, коли тираж потрібен просто зараз. Суттєво зменшений час додрукарської підготовки. Якщо макет підготовлений правильно, то він одразу може йти до друку. Приладка є все одно, але, зазвичай, 1-2 аркуші. Вартість вища за офсетний друк. Економічно виправданий з точки зору замовника на накладах, менших 1000 примірників. Також, для обох видів друку кількість примірників впливає на вартість одного. Чому? Все дуже просто:
макет до друку готує/перевіряє репрограф (спеціаліст додрукарської підготовки) – якщо з одного макета треба зробити 100 примірників, то його витрачений час (зарплата) на цей макет розподіляється на 100 примірників, наприклад, витративши годину, за яку він отримує 100 грн, за наклад в 5 примірників, до вартості кожного примірника додається +20 грн, а якщо 100 примірників, то лише +1 грн
після друку хтось, а саме – різчик, має порізати віддруковані аркуші в розмір потрібного виробу. Гільйотина робить 1 різ що на 20 аркушів, що на 200 аркушів, тобто, на порізку що 10, що 100 примірників зазвичай витрачається той самий час, таким чином, чим більше примірників, тим менша частина зарплати різчика та амортизація гільйотини лягає на вартість одного примірника
якщо потрібна ще якась післядрукарська обробка, то так само зарплата працівника та амортизації обладнання розподіляється на кількість примірників.
До речі, працівники друкарні теж мають право отримувати зарплату 😉
Терміновість виконання замовлення. Це також впливає на вартість значною мірою. Якщо друк потрібен “на вчора”, тоді ми вже не маємо можливості придбати матеріал за звичайними цінами. Відповідно, беремо там, де є просто на зараз. Наприклад, наш традиційний постачальник паперу може доставити папір лише за 1-2 дня, а весь наклад потрібен на завтра. Наші дії? Придбаємо у того, хто привезе сьогодні. Відповідно, й ціна закупівлі вища бо цей постачальник придбав у того, у кого ми зазвичай придбаємо, але додав ще свій заробіток. Так само з іншими матеріалами, що необхідні для виготовлення продукції. Замовлення отримали зранку, папір отримали після обіду, надрукували ближче до ночі. А післядрукарська обробка? А вона вночі. Чи потрібна доплата персоналу за роботу вночі? Так, потрібна згідно з чинним законодавством України. Це також впливає на вартість. Цей простий приклад яскраво ілюструє, чому друкована продукція “на вчора” коштує вище, ніж та, що виготовляється в звичайні строки. Тому, щоб отримати справедливу ціну краще точно повідомляти, на коли потрібна продукція.
Логістика Найпростіший та найсвіжіший приклад. Відправка “Новою поштою” 25 примірників. Вартість доставки 100 грн, яка включена в рахунок за виготовлення. 100 грн ділимо на 25, виходить, що до вартості 1 примірника маємо додати +4 грн, а коли вартість друку була 7 грн, додаємо ще 4, вже загальна вартість 11 грн.
